Україна продовжує гармонізувати фінансове законодавство з нормами Європейського Союзу. Одним із кроків у цьому напрямі став урядовий законопроєкт, який передбачає імплементацію Регламенту ЄС 2015/751 та запровадження обмежень на розмір міжбанківської комісії (інтерчейнджу) за картковими операціями.
Документ пропонує встановити максимальний розмір інтерчейнджу на рівні 0,2% для дебетових та 0,3% для кредитних карток, що відповідає європейським вимогам. Перехідний етап передбачає застосування ставки 0,5% із 2027 року, а повний перехід до нових лімітів — з 1 січня 2028 року.
Водночас Українська міжбанківська асоціація членів платіжних систем (ЄМА) заявляє, що підтримує гармонізацію українського законодавства з правом ЄС, однак вважає запропоновані строки надто стиснутими для українського фінансового сектору в умовах воєнного стану.
Поетапний перехід замість швидкого зниження
ЄМА пропонує відтермінувати впровадження нових ставок. Зокрема, асоціація вважає доцільним застосовувати ставку 0,5% лише з 1 липня 2028 року, а остаточні європейські обмеження — після набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі.
На думку представників банківської спільноти, такий підхід дозволить виконати євроінтеграційні зобов’язання без різкого скорочення доходів банків та без негативного впливу на розвиток платіжної інфраструктури.
Потенційні втрати банків
За оцінками ЄМА, реалізація урядового графіка може призвести до втрати українськими банками близько 6 млрд доларів США комісійних доходів у період 2027–2035 років.
В асоціації зазначають, що саме доходи від карткових операцій сьогодні є одним із джерел фінансування розвитку безготівкових розрахунків, підтримки мережі еквайрингу, кібербезпеки, цифрових сервісів та безперебійної роботи платіжної інфраструктури, особливо в умовах війни.
Чим український законопроєкт відрізняється від європейського Регламенту
Окрему увагу ЄМА приділяє змісту законопроєкту. За результатами проведеного аналізу асоціація зазначає, що документ не повністю відтворює положення Регламенту ЄС 2015/751.
Зокрема, серед основних зауважень:
- українська редакція поширює обмеження інтерчейнджу на окремі операції, які в ЄС не підпадають під такі ліміти, зокрема корпоративні картки, операції зі зняття готівки та окремі транскордонні платежі;
- законопроєкт не містить частини механізмів, спрямованих на розвиток конкуренції на платіжному ринку, які передбачені європейським регулюванням, зокрема щодо відкритого доступу до еквайрингу та розмежування функцій платіжних систем і процесингових центрів;
- окремі положення Регламенту ЄС імплементовані частково або взагалі відсутні, що, на думку асоціації, не забезпечує повної відповідності європейським нормам.
Чи призведе зниження інтерчейнджу до здешевлення товарів
Одним із аргументів прихильників зниження міжбанківської комісії є можливе скорочення витрат бізнесу на еквайринг.
Водночас у ЄМА звертають увагу, що практика країн Європейського Союзу не підтвердила суттєвого зниження роздрібних цін після обмеження інтерчейнджу. На думку асоціації, економічний ефект для споживачів виявився значно нижчим, ніж очікувалося, тоді як банківський сектор був змушений компенсувати втрату доходів іншими способами.
Також зазначається, що сьогодні більшість українських банків не встановлюють окремої плати за користування платіжними картками, а різке скорочення доходів від інтерчейнджу може вплинути на подальшу модель фінансування карткових сервісів.
Заклик до перегляду законопроєкту
ЄМА закликає до поетапної імплементації європейських вимог із урахуванням українських економічних реалій та необхідності забезпечення стабільної роботи платіжної інфраструктури. На думку асоціації, доопрацювання законопроєкту дозволить одночасно виконати євроінтеграційні зобов’язання України та мінімізувати ризики для банківського сектору, бізнесу і власників платіжних карток.
Читайте також:
